Комунальна установа "Інклюзивно-ресурсний центр Олександрійської міської ради" Кіровоградської області

Як без допомоги фахівця дізнатися, чи готова дитина до шко­ли? Які тести і методики зазвичай використовують психологи та приймальна комісія?

Батьки часто просять: «Дайте нам завдання, які пропонують у школах майбутнім першокласникам, і ми підготуємо дітей до тестів». Підготувати, звичайно, можна. Але просто «натаскувати» дитину до тестів — нудно і не завжди ефективно, адже тести у школах різняться. Значно цікавіше разом із дитиною навчатися чогось нового, робити відкриття, досягати нових успіхів.

Для початку визначимо, що дитина вміє, а чого їй ще по­трібно навчитися. У цьому нам допоможуть тести-завдання. Тести, звісно ж, для дітей, але проводитимете їх ви, батьки, і підсумки підбиватимете теж самі. Тести прості у використанні й обробці, зрозумілі й цікаві дітям.

ЕКСПРЕС-ТЕСТИ НА ВИЗНАЧЕННЯ ШКІЛЬНОЇ ГОТОВНОСТІ ДИТИНИ

1. ПАМ'ЯТЬ (СЛОВА)

Для початку перевіримо короткочасну слухову пам'ять. За­пропонуйте дитині погратися: «Зараз я назву тобі слова, а ти спробуєш їх запам'ятати».

Слід чітко й виразно назвати десять слів: будинок, квітка, лі­так, хлопчик, ручка, годинник, шишка, бджола, яблуко, олівець.

Оцінювання результатів:

7 і більше слів — високий рівень;

4-6 слів - середній рівень;

1-3 слова - низький рівень.

2. МОТОРИКА

Цей тест допоможе оцінити, наскільки рука дитини готова до письма. Попросіть дитину: «Візьми олівець і обведи лінії по пунктиру в напрямку, що вказує стрілочка».

Оцінювання результатів

Зроблено акуратно, лінія рівна — м'язи руки дитини роз­винені добре й готові до того, щоб починати вчитися писати

— високий рівень розвитку моторики.

Лінія досить рівна, але часто виходить за контур пунктиру

— середній рівень розвитку моторики.

Лінія нерівна, часто виступає за пунктир, переривчаста — рука ще не готова до письма, і справа тут зовсім не в старанні малюка — низький рівень розвитку моторики.

3. ЛОГІКА

Це завдання допоможе оцінити рівень логічного мислення дитини. Скажіть їй: «Подивися уважно на картинку. У кожній клітинці намальовані предмети. Як ти гадаєш, якого предмета не вистачає в останній клітинці?»

Оцінювання результатів

Послухайте, як дитина міркує, попросіть її пояснити, чому вона прийняла саме таке рішення.

Правильне розв'язання з поясненням — високий рівень роз­витку логічного мислення.

Правильне розв'язання без пояснення — середній рівень роз­витку логічного мислення.

Неправильне розв'язання, угадування без обмірковування — низький рівень розвитку логічного мислення

4. ПОРІВНЯННЯ

Уміння порівнювати — необхідна навичка для першоклас­ника.

Запропонуйте дитині порівняти наведені цікаві картинки і знайти між ними п'ять відмінностей.

Оцінювання результатів:

5 відмінностей - високий рівень;

2-3 відмінності - середній рівень;

1 або жодної відмінності — низький рівень.

5. РОЗВИТОК УЯВИ

Розвиток уяви можна перевірити за допомогою такого за­вдання. Запропонуйте дитині: «Подивися на ці картинки. За­будькуватий художник не домалював їх. Допоможи завершити малюнки й розкажи, що намагався зобразити художник».

Оцінювання результатів

Малюк домалював усі картинки, причому використав багато деталей — високий рівень розвитку уяви.

Малюк домалював усі картинки або три з них, але використав замало деталей — середній рівень розвитку уяви.

Малюк домалював тільки одну картинку або не домалював зовсім — низький рівень розвитку уяви.

6. УЗАГАЛЬНЕННЯ ПОНЯТЬ

Важливо навчити дитину узагальнювати поняття. Зробити це можна навіть без спеціальних вправ. Наприклад, коли ви з дитиною йдете вулицею, можна сказати: «Подивися, от їдуть трамваї, тролейбуси й автобуси. Одним словом це називається транспорт. А от ростуть береза, каштан, липа й верба. Це — дерева».

Щоб зрозуміти, чи вміє дитина узагальнювати, запропонуйте їй таке завдання: «Як можна одним словом назвати те, що на­мальовано на кожній картинці?»

Оцінювання результатів

Дитина впоралася з п'ятьма-шістьма завданнями — високий рівень узагальнення.

Дитина впоралася з трьома-чотирма завданнями — середній рівень узагальнення.

Дитина впоралася з одним-двома завданнями або не впо­ралася взагалі — низький рівень узагальнення.

7. ПАМ'ЯТЬ (КАРТИНКИ)

Ще раз перевіримо пам'ять дитини. Тільки тепер попросіть її запам'ятати не слова, а картинки. Скажіть дитині: «Зараз я покажу тобі картинки, а ти спробуєш їх запам 'ятати».

Показуйте дитині картинки впродовж 25 секунд, але не називайте зображене на них. Закрийте їх. Тепер скажіть: «Спробуй пригадати, які картинки ти бачив».

Оцінювання результатів:

7 і більше слів — високий рівень короткочасної зорової пам'яті. 4—6 слів — середній рівень короткочасної зорової пам'яті. 1—3 слова — низький рівень короткочасної зорової пам'яті.

8. УВАГА

А тепер перевіримо, наскільки дитина уважна. Попросіть її: «Бачиш, на картинці намальовані кружечки, трикутники й квадратики. Візьми олівець і викресли тільки кружечки. Будь уважний! Почали!»

Оцінювання результатів

Якщо завдання виконане практично без помилок (1—3 про­пущених фігури) і швидко (2 хвилини) — високий рівень розви­тку уваги.

Якщо завдання виконане з помилками (більше ніж 3 про­пущених фігури) і довше ніж за 2 хвилини — середній рівень розвитку уваги.

Дитина відмовилася виконувати завдання або виконала його з більшою кількістю помилок — низький рівень розвитку уваги.

9. ДІЇ З ІНСТРУКЦІЯМИ

Перевіримо, як дитина вміє діяти за інструкціями. Спочат­ку запитайте в дитини, де в неї права рука, а де — ліва. Потім поясніть завдання: «Зараз ми з тобою малюватимемо візерунки. Постав свій олівець у точку, яка тут намальована. Я буду го­ворити тобі, куди вести лінію. Ти рухатимешся по клітинках. Отже, почали!

Одна клітинка вгору. Одна клітинка праворуч. Одна клітинка вгору. Одна клітинка праворуч. Одна клітинка вниз. Одна клітинка праворуч. Одна клітинка вниз. Одна клітинка праворуч. А тепер продовжуй малювати цей візерунок самостійно».

Оцінювання результатів

Якщо дитина точно відтворила потрібний візерунок — висо­кий рівень уміння дотримуватися інструкції.

Візерунок відтворено із помилкою в одній-двох лініях — се­редній рівень уміння дотримуватися інструкції.

Візерунок відтворено з більшою кількістю помилок або не­правильно — низький рівень уміння дотримуватися інструкції.

ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТУ ПРОВЕДЕНОГО ЕКСПРЕС-ТЕСТУ

Щоб було зручно оцінити результати, занотовуйте їх у та­блицю картинками.

Висновок батьки можуть зробити самостійно, порахувавши кількість зірочок, квіточок і дзвіночків. Що більше зірочок і менше квіточок та дзвіночків, то краще. Однак, який би ре­зультат ви не отримали — не засмучуйтеся і не сваріть дитину. Пам'ятайте! Результати тестів — це лише стимул до нових занять і відкриттів.

Також батьки можуть оцінити рівень «зрілості» дитини за допомогою спостереження і відповідей на спеціальні запитання, розроблені психологом Джеральдін Чейні. Після того як Ви дали відповідь та проаналізували результати, можна провести тести, які використовують дитячі психологи при вступі до школи.

Тести проводять не всі відразу, а в різний час. При цьому обов'язково, щоб у дитини був гарний настрій. Не обов'язково проводити всі запропоновані тести, виберіть кілька з них.

Тест «Чого не вистачає?» (Р. С. Немов)

Завдання: дитині показують 7 малюнків, на кожному з яких не вистачає якоїсь важливої деталі або щось неправильно зображено.

За допомогою секундоміра фіксуйте час, витрачений на ви­конання усього завдання.

Оцінка результатів:

10 балів (дуже високий рівень) — дитина назвала всі 7 неточ­ностей менш ніж за 25 секунд.

8—9 балів (високий) — час пошуку всіх неточностей склав 26—30 секунд.

4—7 балів (середній) — час пошуку склав від 31 до 40 секунд. 2—3 бала (низький) — на пошук неточностей дитина витра­тила 41—45 секунд. .

0—1 бал (дуже низький) — час пошуку — більше 45 секунд.

Тест «Знайди відмінності»

Тест виявляє рівень розвитку спостережливості.

Приготуйте два однакові малюнки, що відрізняються один від одного 5—10 деталями (такі завдання трапляються в дитячих журналах, у розвивальних книгах-прописах).

Дитина розглядає малюнки 1—2 хвилини, потім розповідає про відмінності, які знайшла. Приклад малюнків:

Дитина дошкільного віку з високим рівнем спостережливості повинна знайти всі відмінності.

Тест «Десять слів»

Тест сприяє розвитку довільного запам'ятовування і слухової пам'яті, а також стійкості уваги та вміння концентруватися.

Підготуйте набір односкладових або двоскладових слів, не пов'язаних між собою за змістом. Наприклад: стіл, калина, крейда, рука, слон, парк, хвіртка, вікно, бак, собака.

Умова проведення тесту — абсолютна тиша.

На початку скажіть: «Зараз я хочу перевірити, як ти вмієш запам'ятовувати слова. Я буду говорити слова, а ти слухай уважно і намагайся їх запам'ятати. Коли закінчу, повториш стільки слів, скільки запам'ятаєш, у довільному порядку».

Усього проводять 5 перерахувань по 10 слів. Тобто після пер­шого перерахування і повтору дитиною запам'ятованих слів ви знову вимовляєте ті самі 10 слів: «Зараз я повторю слова ще раз. Ти знову спробуй запам'ятати їх і повторити ті, які запам 'ятав. Називай слова, які говорив минулого разу, і нові, які запам 'ятаєш».

Перед п'ятим перерахуванням скажіть: «Зараз я назву слова востаннє, а ти постарайся запам 'ятати якомога більше».

Крім інструкції, ви не повинні більше нічого говорити, можна лише підбадьорювати малюка.

Хороший результат, якщо після першого пред'явлення ди­тина відтворює 5—6 слів, після п'ятого — 8—10 (показники для старшого дощкільного віку).

Тест «Чого бракує?»

Це і тестове завдання, і проста та дуже корисна гра для роз­витку зорової пам'яті водночас.

Використовують іграшки, різні предмети або малюнки, які викладають перед дитиною (до десяти). Вона дивиться на них 1—2 хвилини, потім відвертається, а ви міняєте щось, прибираю­чи або переставляючи. Після цього дитина повинна подивитися і сказати, що змінилося. При гарній зоровій пам'яті малюк легко помічає зникнення 1—3 іграшок, переміщення їх в інше місце.

Тест «Четвертий — зайвий»

Тест допомагає виявити уміння узагальнювати, логічне, об­разне мислення. Для дітей старшого дошкільного віку можна використовувати і малюнки, і слова. Важливо не тільки те, що дитина вибере зайве, але і те, як вона пояснить свій вибір.

Підготуйте картинки або слова, наприклад:

• білий гриб, підберезник, квітка і мухомор;

• каструля, чашка, ложка, шафа;

• стіл, стілець, ліжко, лялька.

Можливі словесні варіанти:

• собака, вітер, смерч, ураган;

• сміливий, хоробрий, рішучий, злий;

• сміятися, сидіти, хмуритися, плакати;

• молоко, сир, сало, кисле;

• крейда, ручка, сад, олівець;

• цуценя, кошеня, кінь, порося;

• капці, чобітки, шкарпетки, черевики.

Якщо використовувати цю методику як розвивальну, можна починати з 3—5 малюнків або слів, поступово ускладнюючи логічний ряд, щоб було кілька правильних варіантів відпо­віді. Наприклад: кішка, лев, собака — зайвими може бути і собака (не з родини котячих), і лев (не домашня тварина).

Тест «Класифікація»

Призначений для дослідження логічного мислення.

Підготуйте набір карток, до яких входять різні групи: одяг, посуд, іграшки, меблі, домашні та дикі тварини, їжа тощо.

Дитині пропонують розкласти картки (попередньо перемі­шані) по групах. Далі надають повну свободу. Після виконання дитина повинна пояснити, чому вона розклала картки саме так (часто діти складають разом тварин або зображення кухонних меблів і посуд, або одяг і взуття — в такому випадку запропо­нуйте розділити ці картки).

Високий рівень виконання завдання: дитина розклала картки правильно по групах, зуміла пояснити, чому вона вчинила саме так, і назвати ці групи («домашні тварини», «одяг», «їжа», «овочі» тощо).

Тест «Складання розповіді за малюнками»

Тест часто використовують психологи для вияв­лення рівня розвитку мовлення, логічного мислення. Підберіть малюнки із серії «історії-комікси», розріжте їх. Для старшого дошкільного віку досить 4—5 малюнків, об'єднаних одним сюжетом.

Малюнки перемішують між собою і пропонують дитині: «Якщо розташувати ці малюнки по порядку, вийде історія. Щоб правильно розкласти, потрібно здогадатися, що було на початку, що в кінці, а що — всередині». Нагадайте, що розкладати потрібно зліва вправо, по порядку, поруч, у довгу смужку.

Високий рівень виконання завдання: дитина правильно склала малюнки, змогла скласти за ними розповідь, використовуючи розповсюджені речення.