Існує багато способів згасити агресію дитини, але ми не завжди вчасно про них згадуємо. Часто, зіткнувшись з виявом дитячої агресії, дорослий відчуває себе безпорадним і не знаходить (а то й не шукає) кращого виходу, як самому відповісти аналогічно (накричати, стукнути, тупнути). Цим стверджує дозволеність брутальної поведінки. До того ж, привчає дітей заспокоюватися тільки після того, як хтось сильніший із зовні придушить вираження їхніх емоцій, а маємо учити малюка керувати своїми емоціями, виражати їх адекватно до ситуації, показувати різні шляхи вивільнення енергії.

Агресивні діти використовують будь-яку можливість, аби штовхати, бити, щипати інших. Їхні вчинки часто мають провокаційний характер. Щоб викликати відповідну агресивну поведінку вони завжди готові розлютити маму, вихователя, однолітків. Наприклад, така дитина буде свідомо вдягатися якомога повільніше, відмовиться мити руки, збирати іграшки, поки не розлютить маму, не почує її крик та не отримає від неї ляпас. Після цього дитина сама готова заплакати, а заспокоїться лише тоді, коли мама почне втішати та приголубить її. Дивний спосіб привернути увагу, але для такої дитини це єдиний механізм зниження психоемоційного напруження.

Причина агресивності майже завжди - це сімейне неблагополуччя.

Більшість дітей виховується в сім'ях, де агресивність проявляється в поведінці батьків.

А іноді дорослі бувають надмірно поступливими й безпорадними, коли діти проявляють агресивність у поведінці. Дитина може маніпулювати дорослими, зловживати їхнім добрим ставленням.

Як же можна вплинути на небажані прояви агресії дитини?

Вважається, що стосовно агресивних дітей дорослі ні в якому разі не повинні виявляти агресивність у відповідь. Коли агресивну поведінку суворо карати, дитина під впливом страху навчиться придушувати власні вияви агресивності, але це не означає, що таким чином зменшиться її гнів і почуття помсти. Та агресивність, яку придушують удома або в дитячій установі, буде виявлятися в інших місцях: на вулиці, в гостях… Таке явище називається перенесенням агресивності. Уміння дорослих володіти собою - найкраща гарантія розвитку самовладання в дітей. Дорослі повинні приділяти дитині більше уваги, в певній ситуації проявляти більше рішучості. Така поведінка дорослих заспокоює дітей, позитивно впливає на їх стан.

Не можна карати і сварити. Коли батьки сварять дитину, стверджуючи, що вона боягуз, ледар, ідіот, негідник, то дитина вірить в сказане. Слова для неї значать лише те, що значать. Будь-яке твердження сприймається однозначно: ніякого переносного смислу.

Слід запам’ятати:

- якщо дитину постійно примушують – вона вчиться ненавидіти;

- якщо дитина живе у ворожнечі – вона вчиться агресивності;

- якщо дитину висміюють – вона стає заляканою;

- якщо дитина зростає в докорах – вона починає жити з почуттям провини.

І навпаки:

- якщо дитина живе в терпимості – вона вчиться сприймати інших;

- якщо дитину підбадьорюють – вона починає вірити в себе;

- якщо дитину хвалять – вона вчиться бути вдячною;

- якщо дитина зростає у чесності – вона вчиться бути справедливою;

- якщо дитина живе у безпеці – вона вчиться вірити людям;

- якщо дитину підтримують – вона вчиться цінувати себе.

Раніше для зняття агресії використовували предмети – замінники «ворога» (гумові груші, подушки тощо). На сьогоднішній день не рекомендується використовувати такі предмети, тому що, зриваючи злість на груші, малюк мститиме уявному ворогові і задоволення одержить аморальне: «Ух! Помстився – так йому й треба!». Сьогодні дитина відлупцює грушу, а завтра… чому б не кішку або песика чи молодшу дитину і так далі.

Можна спробувати розвеселити дитину, згасивши тим самим спалах агресії.

Допомагають активні рухи – ходіння та біг по килимках - матрацах з різними наповнювачами (каштанами, жолудями, ґудзиками, галькою).

Щоб перебороти негативні емоції, запропонуйте дитині посидіти хвилинку на стільчику, який забере його гнів. (Гра «Заспокійливий стілець»)

Переключити дитину зі зла на добро – пропозиція допомогти «Допоможи мені, будь ласка, зібрати, намалювати, полити і т.д.»

Запропонуйте дитині «намалюй свій гнів», пожмакати його і викинути, або розмалювати образу веселими фарбами.

Також допомагає гра на музичних інструментах. Діти, які поводяться агресивно полюбляють бути в центрі уваги, тому варто віддавати їм провідні ролі в танцях, рухливих іграх, бути помічником вихователів.