СВАРКИ МІЖ ДІТЬМИ,

ЯК УНИКНУТИ ПРОБЛЕМИ

Як вчинити, якщо діти без кінця сваряться?

Не слід зразу кидатися на допомогу з миротворчою місією: поспостерігайте здалеку, придивіться уважніше; вирішіть для себе, хто правий, хто винуватий, виясніть розстановку сил, але вигляду не показуйте.

Чим доросліші діти, тим більшу самостійність їм слід надавати в таких випадках. Тому що досвід потрібен кожному свій.

Втрутьтеся, якщо події набувають серйозного оберту. Розведіть по різні сторони, не підказуючи однозначних рішень: нехай самі думають. Але відчувати ваше несхвалення сварки вони повинні.

Краще з ворогуючою стороною поговорити окремо, примирюючи та пояснюючи дії іншого; показати, в чому кожен був прав, чи винуватий.

"Коли між собакою та кішкою виникає дружба, то це не що інше, як союз проти кухара", - сказав Стефан Црейг. Вчіть дітей пробачати один одного, не пам'ятати зла, миритися треба в дитинстві.

Що робити, якщо старша дитина пригнічує молодшу?

Сумувати з цього приводу не слід, тому що, компенсуючи своє підкорене становище друга дитина в сім'ї зазвичай розвиває дуже небезкорисні для життя якості.

Якщо перша дитина намагається відстоювати своє лідерство, взагалі обожнює атмосферу конкуренції та змагання, то друга дитина навпаки, розвиває в собі гнучкість та вміння використовувати ситуацію яка склалася, пристосовуватися до неї.

Для самовпевненості їй весь час треба шукати своє місце - територію, на якій старішій постійний лідер, слабкий та гірше просунутий. Саме «другі діти» дуже гарно вміють знайти слабкі місця та використати їх в особистих цілях.

Що робити, якщо старший кривдить меньшого?

Старші з задоволенням наслідують командному голосу батьків і швидко засвоюють голосові інтонації. Ще й тому треба слідкувати за особистою поведінкою, щоб навмисне не нашкодити молодшим, щоб вона не знайшла місце в поведінці старших.

Перший - більший тільки в порівнянні. Він все ще дитина: не кидайтеся із звинуваченнями, погрозами, покараннями - старший може стати ще агресивнішим, а молодшому не слід слухати, як сварять брата чи сестру.

Переживши критичний момент, відведіть їх один від одного - дайте можливість відпочити, переключитися і розібратися в почуттях А вже потім починайте розмовляти з усіма разом і з кожним окремо. І, помітивши, що старший намагається командувати та використовувати силу, частіше звертайтесь з проханням до нього зав'язати молодшому шнурки на кросівках, застібати куртку. Нехай вчить його малювати кішку, складати з бумаги кораблик. Просіть старшого про це як про допомогу і прослідкуйте здалеку, щоб він не підвищував голосу. Бережливому ставленню до молодших всіх нас хто-небудь коли-небудь навчав.

Якщо вас засмутила поведінка старшого, не кричіть. Виберіть час, поговорити на одинці, по-доброму, терпляче та впевнено. Не раз і не два якщо хочете, щоб вони навчились на решту життя поважати один одного та жаліти.

Як поводитись, якщо молодший син весь час чіпляє старшого?

І знає ж, що йому не перемогти, і знає, що знов йому перепаде, а всерівно...

Не симпатизуйте переможеному. Він, молодший, тому і провокує старшого на бійку, тому що знає: симпатії батьків будуть на стороні переможеного та побитого.

Йому хочеться продемонструвати вам, що старший - переможець, хуліган, а він - безвинна жертва і сам має добрі наміри. Не погоджуйтесь з такою розстановкою.

І поясніть старшому, що молодший утримує деяке задоволення від того, що йому вдається маніпулювати братом: його емоціями ( захотів і довів до стану гнів)'), його поведінкою (примусив битись, хоча той і не збирався).

Таке маніпулювання дає молодшому відчуття влади над старшим. А перемога в бійці йому й непотрібна

Що робити, якщо менший ображається на старшого та мстить?

Помста та образа меншого страшна своєю необміркованістю і спонтанністю. В хід йдуть «дорогі» речі старшого, під гарячу руку потрапляють бережливо збережені реліквії та талісмани. Зупиніть його-інакше розпочнеться війна старший хоча й розумніший, але, образившись, в боргу не залишиться.

Шкода його, меншого, звичайно, але як би в звичку не ввійшло бажання домогтися свого від сестри чи брата силою, криком, розправою.

Заспокойте його, дайте перевести подих, посидьте обійнявшись - його ще можна всадити до себе на коліна, розкажіть, як ви любите обох. Діти можуть сперечатися, відчуваючи наше нерівне до них відношення.

Намагайтеся бути як найбільш об'єктивними та справедливими, розбираючи сварки. дітей. Відчувши нещирість дорослих, вони часто закриваються в собі, ображаються і сваряться ще більше.

Не треба примушувати молодшого підкорятися, не потрібно від старшого вимагати поведінки за наказом - рольова поведінка, нав'язана мамою чи батьком, довгоочікуваного миру в сім'ю не принесе.

Що робити, якщо брат з сестрою сваряться?

Навряд чи слід дотуватися і скаржитись на те, що ви не про це мріяли. Все рівно будуть чіпляти один одного, сваришся із-за олівців, зошитів, місця за столом, черги до ванни перед сном.

Це тільки на перший погляд здається, що вони до вечора не вирішать, чия черга мити посуд після сніданку. Наберіться терпіння, поспостерігайте зі сторони і побачите, що брудний посуд в раковині не залежиться. У них також є свій кодекс честі та справедливості.

Чим раніше ви зрозумієте, що не потрібно поспішати на допомогу, розтягувати (за винятком крайніх випадків), тим швидше вони навчаться знаходити спільну мову.

Не обтяжуйте їх спілкування один з одним, не сваріть: у них попереду ціле життя. Від вашого особистого миролюбства залежать їх подальші відношення: діти виростуть і дякуючи вам або розбіжуться в різні сторони, як чужі, або залишаться назавжди рідними, близькими людьми.