У людства ставлення до рук завжди було особливим, іноді навіть містичним. Руки добували вогонь, їжу, захищали, будували житло, пояснювали, вимірювали, створювали все необхідне для життя, лікували, вчили і вчилися...
По руках робили висновок про здоров'я людини, білоручка вона чи трудяга, її силу, енергійність, професію (музичні руки, робітничі руки), характер, темперамент (мляві, флегматичні чи швидкі, нервові руки).
Не випадково в мові так багато висловів, пов'язаних із руками: "Очам страшно, а руки роблять", "Білі руки чужу роботу люблять", "Роботящі руки гори вернуть", "У дитини заболить пальчик, а у матері - серце", "В одній руці пальці, та неоднакові", "У невмілого руки не болять", "Рука руку миє", "Своя рука владика", "Губою говори, а руками роби", "Де руки і охота, там скора робота" та інші.
Рухи пальців рук історично виявилися тісно пов'язані з мовною функцією.
Першою формою спілкування первісних людей були жести; особливо важливою була роль руки - вона давала змогу шляхом вказівних, окреслювальних, оборонних, погрозливих та інших рухів розвинути ту первинну мову, за допомогою якої люди спілкувалися.
Пізніше жести стали поєднуватися з вигуками, викриками. Минули тисячоліття, поки розвинулася словесна мова, проте вона ще довго залишалася пов'язаною з мовою жестів (цей зв'язок простежується і в сучасної людини).
Рухи пальців рук у людини вдосконалювалися із покоління в покоління, тому що люди виконували руками складнішу роботу.
У зв'язку з цим збільшувалася площа рухової проекції кисті руки в людському мозкові. Таким чином, розвиток функцій руки і мови у людини відбувався паралельно.
Приблизно такий самий хід розвитку мови дитини. Спочатку розвиваються рухи пальців рук. Коли вони досягають достатньої точності, починається розвиток мови. Розвиток рухів пальців ніби готує грунт для наступного формування мови.
Повертаючись до анатомічних особливостей мозку, важливо зазначити: якщо порівняти площу рухових проекцій різних частин тіла, то виявляється, що близько третини всієї площі рухової проекції займає проекція кисті руки, яка розміщена дуже близько від мовної моторної зони.
Територія проекції кисті й особливо великого пальця в передній і задній центральних звивинах кори великих півкуль мозку має майже таку ж саму протяжність, як і решта тіла. Функція кисті унікальна й універсальна. Рука настільки пов'язана з нашим мисленням, з переживаннями, з працею, що стала допоміжною частиною нашої мови. Все те, що є в людині невловимого, невимовного, що не знаходить слів, шукає вираження через руку.
Жест, як слово, може піднести людину, заспокоїти, образити, приголубити, вселити віру, підтвердити слова, зробити їх вагомішими.
Спостережливі дорослі, які мають досвід спілкування з дітьми, помічають, що дитина до чотирьох років більше зображує, показує, ніж розповідає, пояснює. У цьому віці артикуляційні органи ще "не встигають" за думками, почуттями, бажаннями, а руки, тіло вже засвоїли способи передачі інформації. До того ж кмітливі діти, які добре говорять, користуються руками при поясненні зовсім не рідше ніж небагатослівні діти.
Одним із показників і умов нормального фізичного та нервово-психічного розвитку дитини є розвиток її руки, кисті, ручних умінь або, як прийнято називати, дрібної пальчикової моторики.
За вмілістю дитячої руки спеціалісти на основі даних найсучасніших досліджень доходять висновку про особливості розвитку центральної нервової системи і її найдорожчої святині - мозку. Розумові здібності дитини починають формуватися дуже рано і не самі по собі, а в міру розширення її діяльності, в тому числі загальної рухової та дрібної моторики рук.
Перший етап мислення називають наочно-дійовим або предметно-дійовим. З повною підставою таке мислення можна назвати "ручним'", адже лише маніпулюючи предметами, дитина пізнає їхні властивості, особливості. Це означає, що всі мисленнєві завдання вона вирішує руками, діями.
Що більший запас дій і проб накопичить у своєму досвіді дитина, то швидше вона перейде до другого етапу - наочно-образного, коли буде оперувати вже не предметами, а їхніми образами: "Дай таку цифру, як бублик", "Печиво кругле, як колесо".
Третій етап - словесно-логічне, або абстрактне мислення. Тут навіть практичні завдання будуть вирішуватися не руками, а за допомогою мислення. Мислення оперує поняттями, судженнями, умовиводами, звично формується у мові й супроводжується мовленням.
Комунальна установа "Інклюзивно-ресурсний центр Олександрійської міської ради" Кіровоградської області
Коментарi